Сроки, нюанси, типи статусів, ретроактивний підрахунок і документи
Процедура nacionalidad por residencia для людей, які пройшли через процедуру притулку, часто викликає плутанину з двох причин:
- по перше, різні статуси захисту дають різні строки
- по друге, початок відліку резиденції може рахуватися ретроактивно
Нижче я розкладу тему так, щоб ви могли швидко зрозуміти свій строк, точку старту та перелік документів, які реально приймає Міністерство юстиції.
Нормативна база, на яку спираємося
Щоб не гадати, а рахувати коректно, ми використовуємо три опори
- Строки для громадянства за резиденцією
Стаття 22 Código Civil встановлює загальний строк 10 років та пільгові строки, включно з 5 роками для біженців і 2 роками для низки національностей - Що таке притулок і додатковий захист
Це регулює Ley 12/2009 про право на притулок і додатковий захист - Ретроактивність сприятливого рішення
Стаття 39.3 Ley 39/2015 допускає ретроактивний ефект для актів, які надають заявнику сприятливі наслідки
Плюс існує судова практика щодо підрахунку строків у справах про притулок, наприклад рішення Audiencia Nacional від 01.03.2018, recurso 697/2016.
Головне питання тут завжди одне:
який строк потрібен саме вам, п’ять чи десять років.
За загальним правилом для подання на громадянство Іспанії за резиденцією потрібно десять років легального та безперервного проживання в країні. Це базова норма, від якої закон робить винятки лише для конкретних категорій заявників.
Для осіб зі статусом біженця діє пільговий строк. Якщо вам офіційно визнали condición de refugiado, ви можете подати на громадянство вже через п’ять років. Ця пільга прямо закріплена в законі та стосується саме статусу біженця, а не будь якого виду захисту чи гуманітарної резиденції.
Окремо існує ще одна пільга, яка прив’язана не до типу ВНЖ, а до вашого громадянства за походженням. Якщо ви є громадянином країни Ібероамерики, Андорри, Філіппін, Екваторіальної Гвінеї або Португалії, строк для подання становить два роки. Те саме правило застосовується до сефардів. Важливо, що в цьому випадку ключовою умовою є наявність легальної резиденції в Іспанії та її безперервність, а не те, яку саме картку ви маєте і на якій підставі вона видана.
*Сефард це субетнічна група євреїв, сформована на Піренейському півострові, сучасні Іспанія та Португалія. Простими словами це нащадки євреїв, які жили в Іспанії до кінця XV століття.
Розбір статусів захисту в Іспанії
Важливо відрізняти міжнародний захист за Ley 12/2009 від гуманітарної резиденції за регламентом про іноземців.
1) Статус біженця
Іспанський термін: condición de refugiado. Це міжнародний захист за Ley 12/2009.
Що важливо для громадянства: строк для подання зазвичай 5 років.
Документи, які прямо названі в офіційному переліку для громадянства, включно з “pasaporte azul” та сертифікатом OAR з даними батьків і підтвердженням збереження статусу
2) Додатковий захист
Іспанський термін: protección subsidiaria. Він також ґрунтується на Ley 12/2009.
Строк для громадянства тут найспірніший пункт.
У Código Civil пільга 5 років прямо передбачена лише для біженців, тому частина практики та консультаційних матеріалів продовжує орієнтуватися на 10 років, якщо немає підстави на 2 роки за громадянством походження.
Водночас існує судова практика, де строк 5 років поширюють і на protección subsidiaria за логікою співставності статусів, наприклад рішення Audiencia Nacional, яке згадується в юридичних оглядах PROTECCIÓN SUBSIDIARIA (SNA 1695/2019).
Практичний висновок:
Якщо у вас protección subsidiaria, ми зазвичай рахуємо два сценарії, оптимістичний 5 років із посиланням на практику та консервативний 10 років за буквальним текстом Código Civil, і під стратегію підбираємо аргументацію та пакет підтверджень конкретно під ваш кейс.
3) Резиденція з гуманітарних причин
Іспанський термін: autorización de residencia temporal por razones humanitarias
Це вже не Ley 12/2009 як основний режим, а регламент про іноземців, стаття 126 Real Decreto 557/2011.
Офіційний опис процедури публікує також Ministerio de Inclusión
Для громадянства за резиденцією тут зазвичай діє загальний строк 10 років, але якщо ви підпадаєте під строк 2 роки за походженням, ви все одно можете податися через 2 роки, тому що пільга прив’язана до національності, а не до типу картки.
4) Відмова в притулку
Якщо в захисті відмовлено, можливі апеляції та паралельні шляхи легалізації, наприклад осілість arraigo або інші підстави залежно від ситуації. Тут критично не створювати розривів легального статусу, тому що для громадянства потрібна резиденція “legal, continuada e inmediatamente anterior”.
З якого моменту рахувати строк, нюанс ретроактивності та що відбувається до рішення
Поки заява про притулок розглядається, людина має документ заявника і дозвіл на перебування, але в логіці обліку для громадянства часто виникають спори, саме тому важливо заздалегідь зібрати докази дати первинної подачі.
Чому можливий ретроактивний відлік
Якщо підсумкове рішення є сприятливим, право допускає ретроактивний ефект для сприятливих актів за виконання умов статті 39.3 Ley 39/2015.
Судова практика щодо громадянства у справах про притулок підтверджує підхід, що строк може рахуватися від дати подання заяви при позитивному результаті, наприклад Audiencia Nacional 01.03.2018, recurso 697/2016.
Як це виглядає на практиці
Щоб довести ретроактивний старт, окремий спеціальний документ про ретроактивність зазвичай не потрібен, натомість працює зв’язка
- Резолюція про надання захисту, де видно дату подання
- Сертифікат OAR про збереження статусу
- У разі спору посилання на Ley 39/2015 стаття 39.3 та релевантну судову практику
- Certificado de residente
Якщо ваша мета зараз не сперечатися, а швидко і точно перевірити дати, дуже допомагає certificado de residente. По суті це довідка з даних Registro Central de Extranjeros, яку часто просять банки, адміністрації та яку зручно використовувати як контроль за строками.
Чим корисна довідка
- Показує ваші реєстраційні дані як іноземця та підтверджує легальний статус
- Допомагає побачити, чи є розриви або неузгодженості за датами
- Спрощує комунікацію, коли різні відомства рахують строки з різних точок
Важливо
ця довідка не завжди відображає ретроактивний старт від дати подання притулку, тому що в реєстрах може стояти дата оформлення картки, тому для ретроактивності головні документи це резолюція про захист і сертифікат OAR, а certificado de residencia використовуємо як додатковий контроль.
Де і як запитати
Офіційна інструкція розміщена на сайті sede.policia.gob.es у розділі Extranjería, trámite “Certificado de residente”
Зазвичай потрібні:
заява EX15
оплата tasa modelo 790. 012 certificado o informes emitidos a instancia del interesado (7,31 euro)
паспорт або título de viaje
Обмеження застосування
щоб не отримати відмову через неправильний сценарій:
- Якщо ви подасте раніше строку, справу можуть відхилити як таку, що не відповідає вимозі необхідної резиденції
- Якщо в резиденції є розриви, це порушує вимогу “continuada e inmediatamente anterior”
- Для protección subsidiaria питання 5 чи 10 років краще оцінювати заздалегідь, тому що джерела і практика можуть відрізнятися
- Сертифікат OAR має строк дії 6 місяців, старий документ може не прийняти Ministerio de Justicia
Практична порада щодо заповнення дати початку резиденції
Якщо у вас позитивне рішення про захист і ви використовуєте ретроактивний підрахунок, у логіці доказування ключовою датою стає дата первинного подання заяви про притулок, а не дата видачі TIE. Але перед поданням варто зіставити дату подання в резолюції, дату в certificado de residencia, безперервність за empadronamiento та виїздами, штампи в паспорті, і підготувати аргументацію на випадок, якщо адміністрація бачить лише дату картки.
Документи для громадянства
Що особливого для біженців і апатридів.
Найважливіше офіційне джерело щодо документів саме для біженців і апатридів
це Orden JUS/1625/2016 у редакції BOE, де прямо зазначено:
- Документи МВС, що підтверджують статус, можуть замінити
свідоцтво про народження
довідку про несудимість країни походження
і навіть паспорт, якщо його немаєВ обов’язковому порядку завжди потрібні:- Стандартна форма заяви. У разі подання через електронний реєстр вона замінюється онлайн формою.
- Підтвердження оплати держмита 104,50 євро (tasa modelo 790.026).
- TIE
- Іспити: CCSE, DELE A2
- Pasaporte Azul (проїзний документ) відповідно до Женевської конвенції 1951 року.
- Сертифікат або рішення Відділу з питань притулку та біженців (OAR) Міністерства внутрішніх справ, у якому зазначені:
- Ім’я та прізвище.
- Дата і місце народження.
- Імена батьків.
- Підтвердження того, що особа зберігає статус біженця або апатрида.
Цей сертифікат дійсний протягом шести місяців з дати його видачі.
Окремо корисно пам’ятати, що Policía Nacional в описі процедур щодо проїзного документа прямо згадує профільні підрозділи з protección internacional, включно з OAR, як місце, де ведуться такі питання.
*Апатрид це особа, яку жодна держава не вважає своїм громадянином відповідно до свого законодавства. Якщо говорити просто це людина, яка не має громадянства жодної країни світу.
Випадок із практики
Важливо попередити біженців про ризик, який багато хто не враховує на початку шляху: після отримання громадянства Іспанії або будь якої іншої держави міжнародний захист припиняється, оскільки законом прямо передбачено припинення статусу біженця у разі набуття нової національності та користування захистом нової держави. Це означає, що припиняються права, прив’язані саме до статусу біженця як режиму міжнародного захисту. Поки статус діяв, основна гарантія полягала у забороні повернення та висилки до країни, де існує ризик переслідування. Після натуралізації ця гарантія вже не працює як захист біженця, а ризики, пов’язані з кримінальними справами та міжнародними повідомленнями країни походження, автоматично не зникають, тому перед поданням на громадянство доцільно оцінити екстрадиційні ризики з профільним адвокатом і заздалегідь перевірити, чи не з’явилися активні розшукові сигнали. У моїй практиці був кейс, коли людина після отримання іспанського громадянства багато років жила спокійно і була впевнена, що питання закрите, але під час перетину кордону третьої країни зіткнулася з проблемою через міжнародний розшук, про який вона не знала. У результаті довелося терміново піднімати документи щодо попереднього статусу та підстав переслідування і входити в довгий судовий процес, який тягнувся дуже довго і фактично прив’язав людину до країни розгляду, створюючи реальний ризик опинитися заручником процедури.